Історія бібліотеки села Маяки пов’язана з історією села, яке раніше мало назву
Княгининок. Вперше в історичних документах с.Княгининок згадується в
ХІІ столітті, коли населення «дворца княжнинска» виконувало повинності на
користь луцького князя. В опису Луцького замку 1545 року теж вказується, що населення Княгинінка
виконує різні повиннності на користь
замку.
Минали роки
… У 70 – х роках ХІХ століття царський уряд поселив колоністів з Чехії. В
1919 році Княгинінок окупувала Польща.
Польські правлячі кола всіляко
протидіяли освіті селян – українців. У селі існувала початкова школі потрібно
було платили 0,5 центнера зерна. В 1921 році
національний склад села був таким: з 568 жителів села 302
українців, 238 чехів, крім того тут жили
євреїв, німці, поляки. Школа була розташована в центрі села навпроти
сучасної загальноосвітньої школи. У 1929
– 30 рр. у школі були книги українською
і польською мовами. Жителька села Королюк Євгенія Дмитрівна
згадує, що відносини між школярами, як і їхніми батьками – українцями та чехами
– були хороші.
В селі Княгинінку в той час діяв осередок «Союзу українок», який очолювала Галина Кабайда. Влада знала, що жінки
збирається вечорами навчатися
куховарської справи. Та крім цього,
жительки Княгинінку проводили Шевченківські вечори у річниці народження Великого
Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. 12-річна
Женя Королюк на одному з таких вечорів декламувала
уривки з поеми. Івана Франка «Мосей».
Мама Євгенії Дмитрівни Королюк Тетяна була грамотною жінкою, вміла
читати. Книги брала в односельчанина Нагорного, у якого були не тільки твори
Т.Г. Шевченка, І. Нечуя – Левицького, І. Франка, а й зарубіжних письменників.
Звідки він брав книги – ніхто не знав, але це і був прообраз сучасної сілької бібліотеки.
Жителі збиралися у корчмі, де тепер
побудовано сучасний будинок культури. Господар корчми, чех Стефан, дозволяв
за платню користуватися приміщенням. Там, у великій кімнаті, ставили п’єсу Т. Г. Шевченко «Назар Стодоля». Це були Королюк Тетяна, Королюк
Ульяна, дочки Степаненків, Дацюк Анастасія, Криворучко, Нагорна Валентина –
дружина Нагорного, Машук Ольга (дівоче –
Герман). А також збиралися у клуні Наумчуків та Корольчука В’ячеслава. Приміщення прикрашали вишитими рушниками та зеленими гілками.
В роки, коли
проводилися реорганізація колгоспів, розпочалася ліквідація неписьменності.
Організовували вечірні школи, клуби. При клубах відкривалися хати-читальні. В
1950 році бібліотеку с. Княгининок очолила Гайда Надія Матвіївна. Вона згадувала, що бібліотека спочатку
була в чеській хаті разом з клубом і займала одну кімнату. Книжковий фонд
нараховував одну тисячу книг. Потім бібліотеку перенесли в контору колгоспу.
Робота бібліотеки пожвавилась, уряд дбав про ідеологію, і колгосп імені Хрущова
як один із кращих був нагороджений
бібліотечкою літератури. Це були книги суспільно-політичної,
сільськогосподарської, художньої тематики. Цю премію з Києва було передано
сільській бібліотеці.
У 1953-1954
роках бібліотека уже займала дві кімнати: в одній розміщувався книжковий фонд,
в іншій – читальний зал. Книжковий фонд бібліотеки нараховував 3 тисячі книг, до нього входили
газети і журнали, науково-популярна, словники-довідники, художня література.
Читачами бібліотеки були вчителі, колгоспники, учні. Бібліотека була зразковою,
вела документацію: формуляри читачів, щоденники роботи, сумарні та інвентарні
книги. За хорошу роботу ім’я Гайди Надії Матвіївни занесено в Книгу
Пошани.
Бібліотечний
фонд постійно збільшувався. Книги до бібліотеки закупляли за кошти колгоспу.
Кращими читачами бібліотеки були Кумимчук Костянтин Іванович, доярки Гайда
Марія та Мельничук Ганна, завідуюча медпунктом Петрова Євгенія Дмитрівна,
Романчик Василь Тимофійовмч, вчителі.
У 1955 році з
Ківерцівського культосвітнього училища до бібліотеки на практику направили
студентку Музичук Фаїну Степанівну. Вона і очолила бібліотеку після переходу
Гайди Н. М. на іншу роботу. Через деякий час завідуюча бібліотекою
закінчила педагогічне училище і стає
викладачем англійської мови. Бібліотеку прийняла Курило Галина Григорівна,
жителька села Княгининка, яка пропрацювала завідуючою бібліотекою до 1974 року.
У 1964 році в селі був побудований новий Будинок культури, а в ньому – світла і
простора бібліотека з читальним залом, кімнатною юного читача і книгосховищем. У бібліотеку були придбані нові стележі,
столи, крісла, на кожному столі були настільні лампи. Бібліотека стала центром
ідеологічної роботи. Курило Г.Г. обирали секретарем первинної партійної організації. У читальному залі проводилися політзаняття,
зустрічи з цікавими людьми. Бібліотека почала активно працювати
з парторганізацією колгоспу. У газеті «Світло Жотня» за 26 квітня 1966
року була цікава стаття члена нештатного відділу культури та шкіл Біліча Г.
«Друзі бібліотеки. Про участь
громадськості у роботі Княгининівської сільської бібліотеки Рожищенського
району» . Ось уривки із статті «Однією з кращих в районі вважається
Княгининівська сільська бібліотека, якою керує Курило Галина Григорівна… До
кращих належить громадські бібліотекарі Клавдія Федось, Василь Рудь, а об’єднує їх усіх любов до книги… Саме читачі готують бібліотечні огляди. Так,
інженер П.П.Рибка ознайомив механізаторів з новинами сільськогосподарської
техніки, а заступник школи Романчик В. Т. виступив перед читачами з оглядом
Шевченківським творів.
В оформлені
наочності по пропаганді книги допомагав
читач – учень 9 класу Віктор Заблоцький, який виготовляв бібліотеці
плакати, малював заголовки для книжкових виставок, тематичних
поличок. Якраз і громадськість допомогла завідуючій Г. Курило
залучити 762 читача…»
В бібліотеці було
завжди людно, книжковий фонд становив 10 тисяч томів художньої та політичної літератури. Тут працювало два
фахівців – завідуюча бібліотекою та бібліотекар читального залу, повний
оклад мала техпрацівник. Бібліотека с. Княгининок завжди була серед кращих в районі,
носила звання « Бібліотека відмінної
роботи». Проводилися різноманітні масові
заходи: зустрічи, літературні вікторини
, тематичні вечори.
З 1974 року
бібліотеку очолила Горолюк Ганна Адамівна. Відбувалися цікаві зустрічи. Так, про зустріч письменників
Калінінської області з трудячими і читачами радгоспу імені ХХV з’їзду КПРС на чолі з секретарем Волинсько-Рівненської письменницької організації Петром Махом розповідала газета
«Радянська Волинь» за 1977 рік в статті під назвою «Свято єднання». Про
роботу бібліотеки часто можна було
почитати на сторінках районної газети
«Слава праці». Бібліотекар також вела активну громадську роботу.
1984 рік ввійшов в історію с.Княгининок тим, що відбулося відкриття соціально-культурного комплексу, про що розповідала районна газета «Слава праці» за 13 листопада. Велику роль в діяльності бібліотеки того часу відіграв голова сільської ради Гайда Іван Васильович, який був хороший наставником, однодумцем. Завдяки йому виділялися кошти для оформлення бібліотеки, поповнення книжкового фонду. Він дуже багато читав. У його формулярі були записані книги М. Старицького, І. Нечуй – Левицького, А.С. Іванова, Г. М. Маркова.
Бібліотеку часто
відвідували гості радгоспу, делегації з інших областей. Велику допомогу
бібліотеці у придбанні літератури надавав голова радгоспу Сирота Степан
Семенович, який був великим любителем книги, мав свою власну бібліотеку,
цікавився новинками літератури, читав рідкісні на той час видання книг
В.Винниченка, виділяв кошти для придбання літератури, замовляв книги для
читання через МБА з обласної бібліотеки. Це були роки, коли сільські жителі
читали масово. Кращими читачами були Меліх Аполлінарія, Гайда Павло, Гайда В.
Ці читачі часто відвідували бібліотеку і були прикладом для молодшого
покоління. Кращими читачами були і залишаються сім’ї Мельничуків, Навроцьких,
Скллянчуків, Ковтонюків, Калитюків та інші. Уже третє поколіннят сім’ї
Білінців відвідує бібліотеку.
Незамінним помічником
в роботі бібліотеки був Євген Петрович
Омельчук – любитель книги, фотограф, активний читач бібліотеки. В 1985 році
Княгинівську сільську раду очолив Турок Віктор Гнатович. Він був читачем
бібліотеки, любив спілкуватися з читачами, виділяв кошти на передплату періодики, цікавився проблемами бібліотеки. Робота книгозбірні часто заслуховувалися на
виконкомах сільської ради. Жодна сесія
по затвердженню бюджету не відбувалася без працівників бібліотек, а їх
татериторії сільської ради було чотири: Зміїнецька, Княгининівська,
Милушівська, Сирниківська.
У 1991 році
Україна здобула незалежність. Бібліотека стала відігравати важливу роль в
соціально – психологічний адаптації молоді та в духовному збагаченні жителі
села. Проте в 1996 – 2002 роках через обмежене бюджетне фінансування галузі
культури функціонування стало проблемним. Значно зменшилася кількість періодичних видань
та нових надходжень книг.
У 2003 році на
посаду голови Луцької райдержадміністрації
було призначено Науменка Вадим Юрійовича. Бібліотеки району отримали на той час бюджетні кошти. В
2004 році під час творчого звіту
аматорських художніх колективів, присвяченог 60-річчю визволення України від
фашистських загарбників, бібліотека с. Княгининок була нагороджена бібліотечкою книг на суму 500 гривень, що
дало змогу поповнити фонд унікальними виданнями «Я пізнаю світ», енциклопедіями, літературою з історії
України.
2005 рік для
Княгининівської бібліотеки знаменний тим, що відчутною стала турбота держави
про праціників бібліотек. Суттєвими
стали їх гарантії – пільги в
оплаті комунальних послуг, врахування стажу
роботи при оплаті праці,
збільшення посадового окладу.
Немає коментарів:
Дописати коментар